Нина Антонова

В селі Бережки Олена розбирає речі покійної матері, знаходить у шафі пошарпаний чоловічий плащ із діркою від цигарки на рукаві. "Це ж батьків..." — шепоче вона, перебираючи фотокартку 1989 року, де молодий Микола стоїть біля зерносховища з незнайомою жінкою. Сусідка Марія, зайшовши позичити цукру, раптом завмирає: "Твій тато й досі носить оцю куртку? Він же тоді з Валентиною з заводу..." Олена кидає плащ у бак для сміття, голосно хлопає дверми. Микола, повертаючись із