Птичка певчая (1 сезон)

Олена, двадцятирічна дівчина з карпатського села, щодня перед світанком перевіряє пасіку свого батька Миколи. Від запаху воску та густу медухи в хаті завжди повітря густе, наче сирце. "Що тобі цих бджол знадобилось?" — гарчить Микола, коли вона пропускає димок через стару бляшану димарку. Він ніколи не пробачив їй втечі зі школи після дев’ятого класу. Одного ранку Олена ламає радіоприймач, що грає сусідські новини та народні пісні, і йде пішки до райцентру, прихопивши з собою тільки мішок із сушеною грушею та фотографією матері в червоному намисті.

У місті вона зустрічає Василя, водія вантажівки з Києва, який везе яблука на консервний завод. Він пропонує їй роботу у цеху: "Тут як у клітці, але платять вчасно". Олена навчається закручувати банки з компотом, а в перервах слухає касети із записами співочих птахів, що купила на базарі за дві гривні. Одного разу серед них опиняється стрічка з голосом Миколи: "Ти забула, як мед з материнким хлібом пахне…" Через тиждень вона повертається додому, знаходить у скрині старий двигун від трактора і починає лагодити радіо, прив’язуючи дроти до вишні, щоб антена трималась.