Продается дом с собакой (1 сезон)

Оля, тридцятирічна копірайтерка з Києва, приїжджає автобусом у село Глушківка — забрати речі з хати, яку залишила їй тітка Марія. У дворі її зустрічає Тимоха, вівчарка з подертим вухом, що вперто лізе обніматися, наче знав, що Оля вже мріє про шенгенську візу. У кімнатах пахне сирим деревом, шпалери відліплюються від стін, а під дошкатою підлогою Оля знаходить конверт із грошима та запискою: *"На новий дах. Не продавай Григорію"*. Сусід Василь, пенсіонер у вишитій сорочці, пояснює, показуючи на пса: «Він тут усіх знає — від поштових до шахраїв».

Під час сутички з Григорієм, за будівельним костюмом, Оля випадково розбиває скло на веранді — Тимоха порізав лапу. Ветлікарня за 20 кілометрів, дорога через поле, кров на її светрі. «Ти ж міг втекти», — каже вона, а пес кладе голову їй на коліна. Вночі Григорій телефонує: *«Собака не документ. Завтра приїду з папірцями»*. Оля дивиться на зоряне небо через дірку в даху, чує, як Василь у сусідньому дворі рубає дрова. Вранці вона прив’язує біля хати табличку *«НЕ ПРОДАЄТЬСЯ»*, а Тимоха везе до Києва — у старій валізі, поруч із квитком у Відень.