Живая вода (1 сезон)

Остап, вернувшись из Киева в родное село Заросляк, заметил, что колодец во дворе бабушкиной хаты почти пуст. В місцевій церкві святой Параскевы старухи шептались про прокляття, а Марьяна, вчителька з сосіднього дома, показала ему засохлі грядки з помидорами: «Раніше дощі ліли як з відра, а тепер земля тріскається, наче пісок». Вони нашли старого пасічника Івана, який водив их до лісу, де раніше бив джерело. «Тут не дощі виноваті, а людська жадібність», — бурчал дід, показуючи на сліди шин від важкої техніки в глині.

У міській раді Марьяна вломилась до кабінету завідуючого господарством, кинула на стіл звіт про забруднення ріки: «Хіба ти не бачиш, що вода вже смердюче гниллю?». Тим часом Остап, риючись у полузруйнованому сараї деда, знайшов старі карты з позначками шахтних виробок. Вночі вони з Марьяною прокрались через лісопарк до будмайданчика Степанюка — місцевого бізнесмена в жовтій куртці — і сфотографували рижий екскаватор, який копав канаву до підземного потоку. «Завтра веземо ці фото до райцентру», — сказала Марьяна, прячучи камеру під свитером, але на ранок їхні двері були обмазані смолою.